• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка вчителя-логопеда

СКАРБНИЧКА ПОРАД ДЛЯ БАТЬКІВ

Складаємо розповідь про весну https://www.youtube.com/watch?v=xcK0_xgiA7Y

Вивчення вірша про весну за допомогою методу мнемотехніки https://www.youtube.com/watch?v=04gJX6LcWSc

/Files/images/Новый рисунок.png

/Files/images/IMG_20200514_103226.jpg

/Files/images/Новый рисунок (1).jpg

/Files/images/Новый рисунок (3).jpg

/Files/images/Новый рисунок (2).jpg

/Files/images/Новый рисунок.jpg

/Files/images/Копия (2) Новый рисунок.jpg

/Files/images/Копия (3) Новый рисунок.jpg

/Files/images/Копия Новый рисунок.jpg

/Files/images/logoped/slide-17-1-1.jpg

/Files/images/logoped/1.png

/Files/images/003-2.jpg

/Files/images/22-26-56-4.jpg

/Files/images/22-30-36-8.jpg

«З МАТУСЕЮ»

(масаж язика для дитини з дизартрією)

/Files/images/Новый рисунок (11).png

1. «Хованки» - мама тримає язичок дитини через хустинку і рахує до 5. Коли називає «п’ять» - дитина забирає свій язичок і ховає його у роті.

2. «Годинник» - мама, тримаючи язик дитини через хустинку виконує рухи язиком вправо – вліво, при цьому промовляє «тік-так»

3. Матуся тримає язик дитини через хустинку та виконує рухи язиком вгору 8 раз.

4. Матуся тримає язик дитини через хустинку та виконує рухи язиком вниз 8 раз.

5. «Гойдалки» - тримаючи язик через хустинку, виконуємо рухи язиком вгору – вниз, вгору – вниз, як катаємось на гойдалці.

6. «Смачне варення» - рот дитини широко відкритий, робимо колові рухи язиком вправо, а потім вліво.

“Всебічний розвиток правильного мовлення”

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема. Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя. Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

Ігри на розвиток мовного слуху

1. Гра «Угадай чий голос» Дитина закриває очі, а хтось близький кличе її. Малюк повинен відгадати, хто його покликав. 2. Гра «Хто відізвався» Дитина закриває очі, члени сім’ї по черзі імітують голоси тварин, а дитина відгадує, хто говорить. 3. Гра «Почуй шепіт» Дитина стоїть за спиною мами чи тата, які подають команди пошепки (голосніше і тихіше). Вона повинна виконати команди вірно. 4. Гра «Горщик» Дитина з мамою, сидячи на підлозі, перекочують одне одному м’яч. Хто котить говорить «холодний» або «гарячий». Торкатися м’яча можна тільки при слові «холодний». 5. Гра «Слухай і виконуй» Мама чи тато один чи два рази називає кілька різних рухів, не виконуючи їх. Дитина повинна точно їх відтворити.

Ігри на розвиток фонематичного слуху

1. Гра «Червоний-білий» У дитини два кружечки (червоний і білий). Якщо в названому слові є заданий звук, дитина піднімає червоний кружечок, якщо немає—білий. 2. Гра «Будь уважним» Мама називає по черзі предмети, намальовані на картинках. Дитина повинна визначити, який звук повторюється у всіх назвах. А потім повторити їх по пам’яті. 3.Гра «Придумай слова» Мама називає певний звук, дитина називає слова з цим звуком і кинути мамі м’ячик.

Ігри та вправи на розвиток дихання

«Забий м'яч у ворота». Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

«Язичок-футболіст».Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика. «Літак». На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб «літак» полетів вгору. «Пелюстки». Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні. «Кораблик». Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук «ф», а потім преривчасто, наче вимовляючи звук «п-п-п-п».

Вправи для розвитку мовного дихання

«Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

«Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

«Літак». Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.

«Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти. «Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук «з», доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.

«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.

«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

«Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині «допомогти» кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а. «Гуде потяг». У-у-у, у-у-у. «Болить зуб». О-о-о, о-о-о. «Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и. «Жабенята посміхаються» І-і-і, і-і-і. «Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау. «Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа. «Пісенька водички». С-с-с-с. «Пісенька комарика». З-з-з-з. «Пісенька вітру». В-в-в. «Гріємо ручки». Х-х-х-х. «Стукають підбори ». К-к-к-к. «Граємо на барабані». Д-д-д-д. «Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш. «Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж. «Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку. «Гусак». Га-га-га. «Корова». Му-му-му.

Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.); Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом).

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків. Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.

Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”)!” Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ. Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанніартикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою. 3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с. 4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с. 5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с. 6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів. 7. „Годинник”.Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів. 8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів. 9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння. 10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів. 11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів. 12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів. 13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

/Files/images/animashki/7282.gif

СЛУХНЯНІ ПАЛЬЧИКИ

Про розвиток дрібної моторики говорилося багато. Але чомусь усі акцентують увагу на тому, що дитині це знадобиться тільки для того, щоб потім красиво писати. Але ж писати — це ще так не скоро! До того, як дитина піде до школи, мине шість років! Тоді чому люди вигадали знамениту пальчикові ігри «Сорока-Ворона», «Дружна сімейка» тощо - для зовсім, маленьких дітей.

Тому що дрібна моторика — важлива складова розви­тку мовлення. А говорити дитина починає значно рані­ше. І вдосконалення мовлення саме в шість років уже завершується. Тому впевнено можна стверджувати, що первинне значення пальчикових ігор — саме розвиток мовлення. Зарядка для пальчиків щодо важливості ані­трохи не поступається гімнастиці, артикуляції.

Взаємозв'язок пальчиків і письма очевидний: потріб­но навчитися тримати ручку, плавно виводити великі та маленькі завитки. До чого ж тут мовлення? Давай­те розберемося.

Відомо, що за все, що ми вміємо робити, відповідає головний мозок. У ньому є багато частин, багато зон, кожна з яких відіграє свою певну роль. У нашому ор­ганізмі все взаємопов'язано. Якщо людина займається плаванням, вона розвиває м'язи плечового поясу, діафрагмальне дихання, збільшує об'єм легенів, зміц­нює серцевий м'яз, удосконалює теплообмін. Таким чи­ном один вид діяльності одночасно впливає на опорно-руховий апарат, серцево-судинну і дихальну системи. Цей приклад яскравий, зрозумілий, оскільки він стосується м'язів.

Головний мозок — ділянка, що недостатньо вивчена, але вчені довели, що його мовленнєвий центр впритул примикає до ділянки мозку, що відповідає за дрібну мо­торику. Тому, стимулюючи один центр, розвиваємо ін­ший. У правильності цього висловлювання можна пе­реконатися, перевіривши моторику у дітей, які погано говорять, і навпаки, вивчивши мовлення тих, у кого не­достатньо розвинена дрібна моторика (загальна мото­рика при цьому може бути не порушена).

Отже, коли і з чого починати? Відповідь дуже корот­ка і дуже проста: якомога раніше і з найпримітивнішого. Можливо, ані мами, ані бабусі ніколи не замислюва­лися над тим, що вони на підсвідомому рівні з перших днів життя малюка починають розвивати рухи його ру­чок. Пригадайте, коли він був зовсім крихітним, у ньо­го був добре розвинений хапальний рефлекс. Ручки за­вжди затиснуті в кулачки. Хіба ви не намагалися їх роз­тиснути? Адже це вже перша, найдоступніша для його віку вправа! Перше підстригання нігтиків — цей про­цес також проводиться досить-таки рано, тому що бага­то дітей народжуються не тільки з довгими, але і навіть уже поламаними нігтиками, що розшарувалися. Для то­го щоб здійснити цю складну процедуру, мама тривалий час тримає у руках кожен пальчик, тим самим масажу­ючи його подушечку.

На другому місяці життя дитина починає концентру­вати свою увагу на якомусь предметі. Чіпкість її пальчи­ків ще не зникла, отже, можна спробувати дати до рук який-небудь предмет. Пам'ятайте, у такому віці важли­во, щоб це було доступно (зручний розмір, форма, гігі­єнічність).

У три місяці з'являється інтерес до маминого об­личчя. Обмацуючи ніс, щоки, губи, дитина торкається різних за твердістю предметів. Перехід від твердого до м'якого і, навпаки, намагання вщипнути — усе це теж розвиток моторики пальчиків.

Ось цей пальчик—наш дідусь,

А цей пальчик— баба.

Ось цей пальчик—наш татусь,

А цей пальчик— мама.

А цей пальчик—хлопчик наш,

А зовуть його Тарас.

А ось і перша гімнастика! Говоримо і торкаємося пальчиків малюка. Посміхайтеся у цей момент, говоріть ласкавим голосом, тоді дитина відчує інтерес до цієї гри і незабаром винагородить вас першим у своєму житті словом: «Агу!»

Потім малюк «знаходить» свою другу ручку і починає її обмацувати. Якщо мама у цей момент поруч, що пер­ше спадає їй на думку?

Ладусі-ладусі, де були? У бабусі…

Що робимо? Плескаємо в долоні. Навіщо? Для того щоб показати малюкові, що у нього є дві ручки, що вони однакові, що вони можуть одна одної торкатися, у мо­мент плескання відбувається напруження всіх м'язів до­лонь. А ще вчимося тримати долоньки розтуленими, до­помагаючи хапальному рефлексу з'являтися тільки тоді, коли це потрібно.

Сорока-білобока кашку готувала, діток годувала...

Під час промовляння цієї потішки мама ознайомлює дитину з тим, що на ручці є пальчики, що кожний із них уміє згинатися і розгинатися.

Малюкові сподобалися такі ігри? Пробуємо ускладни­ти їх. Візьміть рукавичку яскраву або шкарпеточку, на­діньте на руку дитини. Шкарпеточка повинна легко зні­матися. Проробляючи це, запитайте:

Ручко-ручко, де була?

Підніміть ручку за ліктик, щоб дитина змогла побачити шкарпеточку.

Заховатися змогла?

Поводіть ручкою перед особою, щоб малюк сконцентрував свою увагу на цьому яскравому предметі.

А ти ручку знайди —

Спочатку візьміть другу руку дитини і продемонструйте, як можна зня­ти шкарпеточку.

Її гуляти відведи.

Починаючи з чотирьох місяців, можна запропонува­ти дитині для обмацування кубики і м'ячики. М'ячик мо­же бути пластмасовим, дерев'яним, гумовим, гладким і шорстким. Кубик —дерев'яний або пластмасовий. Го­ловне правило: предмет має бути настільки великим, щоб не вмістився в роті малюка, і настільки маленьким, щоб крихітні пальчики змогли його утримати. Це нам, дорослим, здається, що м'ячики і кульки тримати легко і жодного розвитку дитина не отримує, адже не у кожно­го малюка відразу це вийде. Для того щоб предмет не випав із ручки, пальчикам доводиться набути особли­вого положення, потрібно розрахувати відстань між ни­ми, ураховувати вагу предмета. Усього відразу не враху­єш, тому дитина повторює процес кілька разів, а в цей час нервові закінчення не сплять, вони стимулюються, отримуючи нові відчуття.

Найскладніших рухів за точністю і тонкістю вимагає від дитини аркуш паперу. Починаємо з того, що даємо дитині тільки фарби. Нехай залишить відбитки пальчи­ків на папері. Потім пропонуємо і пензлик. Завдання обирайте відповідно до віку: від простого - черкати пен­зликом по аркушу паперу - до розфарбовування карти­нок. Фарби і пензлик - найлегший інструмент для паль­чиків у малюванні, тому що залишити відбиток фарбою можна, не докладаючи особливих зусиль. Важче малю­вати фломастером, а ще важче — олівцем. Це зовсім не означає, що у два роки дитина повинна малювати тільки фарбами, а в п'ять — тільки олівцями. Доступним має бути все. Просто, якщо у трирічного бракує терпін­ня розфарбувати картинку олівцями, пам'ятайте, що це нормально, і запропонуйте натомість щось інше. Як­що ж шестирічна дитина не тримала в руках олівця — потрібно наполягати на цьому. Але тільки не замість усього іншого! Така категоричність знеохотить малюва­ти взагалі. Потрібно пояснити привілеї олівця: не слід че­кати, поки підсохне (на відміну від фарб), кольори мож­на змішувати (на відміну від фломастерів).

Як часто батьки скаржаться, що їхні діти рвуть кни­ги, журнали. А ви замислювалися над тим, яка злаго­джена робота пальчиків повинна це виконати? Деякі ді­ти і в чотири роки не вміють рвати папір. Не залишайте в доступній для дитини зоні важливі для вас книги, газе­ти. Залиште в полі її зору декілька аркушів чистого па­перу і підгляньте, з яким задоволенням вона з ним роз­правлятиметься: м'ятиме, рватиме, розкидатиме —мак­симум задоволення і, повірте, користі. А якщо малюк ще допоможе потім усе це зібрати (а це дуже складно для зовсім неслухняних пальчиків), то нічого страшного в цьому немає. Головне, щоб не намагався куштувати — для цього мама повинна перебувати поруч.

Нашийте на шматок тканини «блискавки», кнопки, ґу­дзики з петлями — нехай дитина намагається впорати­ся із застібками.

А як малюки люблять натискати на всілякі кнопочки! Найпростіший варіант — придбати дитяче піаніно. Це вже буде не проста, а перша розвивальна іграшка. Про музичний слух тут не йдеться. Натискаючи клавіші, ди­тина вчиться правильно посилати нервові імпульси до певного пальчика. Дорослішим дітям можна пореко­мендувати записатися до музичної школи. Результатом навчання в ній із точки зору моторики буде злагоджена робота всіх пальчиків, їхня сила і чіпкість.

Після року можна використовувати спеціальні ігри, матеріал для яких продається в готовому вигляді. Це різ­номанітні вкладки в контур. Під час проштовхування в отвір фігури розвивається не тільки сила м'язів, але і точність руху. Адже в цій грі недостатньо правильно ло­гічно мислити, потрібно зуміти потрапити під правиль­ним кутом у вхідний «будиночок».

Багатьом мамам доводиться багато часу проводи­ти на кухні. Тут можна знайти багато цікавого і корис­ного для дитини. Чим же її зайняти? Наприклад, попро­сіть дитину відкрити різні баночки з кришками, а також коробочки різних розмірів. Або скажіть: «Ой біда, роз­сипалася крупа!» — і запропонуйте зібрати її. Або нехай дитина складе в тарілочку розкидану по столу квасолю. Можна змішати в одній посудині різні за зовнішнім ви­глядом макаронні вироби і попросити малюка правиль­но їх розділити. Можна запропонувати дітям скупати пальчики в су­хому басейні. Що це таке? Миска, а в ній — квасоля і горох. Такий басейн можна зро­бити й удома. Ховаємо туди маленьку іграшку. Завдання дити­ни — її відшукати. Упоралася легко? Завдання усклад­нюємо: потрібно не тільки відшукати, але й, обмацавши, здогадатися, що там лежить.

А який чудовий предмет тісто! І не обов'язково якесь спеціальне, приготоване за особливим рецептом. Як­що ви вдома вирішили щось із нього приготувати, до­звольте дитині вам у цьому допомогти. Навчіть її рвати, м'яти, розкочувати, видавлювати фігурки. Найпрості­ше - зліпіть їжачка: дайте дитині шматочок тіста і зубо­чистки. Покажіть, як їх устромлювати в нього — і дити­на із задоволенням намагатиметься впоратися з цим завданням.

Якщо на папері зробити пластилінову основу, то мож­на створити чудові картини з тих самих круп. Дитина вдавлює зернятка в основу — і вони прилипають. Це аплікація без клею. Для більш старших дітей дайте де­кілька видів круп — і нехай фантазують. Малюкам до­статньо одного виду. Наприклад, намалюйте коленим горохом кружечок, а дитина нехай добудує промінчи­ки — вийде сонечко. Або намалюйте контур місяця, а малюкові дайте завдання — розфарбувати його.

Яким складним завданням для дитини є шнурування черевиків! Чому? Потрібні дуже тонкі рухи пальчиками. Мамі постійно бракує часу і терпіння дочекатися, поки він зробить це самостійно, тому вона часто за нього ви­конує цю операцію. А коли ж тоді вчитися? Дозвольте дитині це робити не для того, щоб піти на прогулянку, а просто так. Можна придбати гру «шнурування». Голо­вне — для себе вирішити, що це дитині потрібно освої­ти, а який спосіб ви для цього оберете — не так важливо.

Ножиці — предмет небезпечний, але разом із тим не­обхідний для розвитку дрібної моторики. Спочатку про­сто ріжемо папір на шматочки, потім — по заданій пря­мій лінії, а вже після цього — вирізаємо фігурки. Це дуже складно для малюків, але так цікаво! Не потрібно, щоб дитина боялася ножиців як вогню. Поясніть, що пальчик ними не відріжеш, але можна уколотися. Заборонений плід завжди солодкий. Якщо весь час говорити: «Не чі­пай, не можна!» — це тільки розохотить дитину. Вона зна­йде спосіб дістатися до ножиців, зробить це так, щоб ви не бачили, поріже те, що не можна. Краще знайдіть час і допоможіть їй впоратися з цим завданням.

Зі всього вищесказаного можна зробити один ви­сновок: розвиток дрібної моторики пальців — заняття неважке, дуже цікаве, доступне. Дитина сама прагне досягти успіху. Завдання дорослих — їй не заважати, а створити максимально комфортні умови для занять. І тоді ваш малюк порадує вас не тільки красивим на­писанням літер, але й чистотою свого мовлення.

ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕНННЯ ДИТИНИ


1. Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідай про предмети , які оточують дитину.
2. Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.
3. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не "сюсюкайте"!
4. Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.
5. Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.
6. Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії з картинками.
7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою, грайте в мозаїку.
Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.


ЩО ТАКЕ НОРМА ?


Малюки починають оволодівати мовою з самого народження . Чувши ласкавий мамин голос, вони вже у 2 – 3 місяці пробують відповісти гулінням, у 5 - 6місяців починають лепетати. А у 8 – 9 місяців вимовляють перші нескладні слова.
До кінці першого року життя здорова дитина вимовляє звуки А,О,У,М,Н,П,Б,Т,К. Словниковий запас – 5 – 20 слів.
В період з 1.5 – 2 років дитина починає розмовляти. З 1 – 2 років має знати від 100 – 300 слів і будувати нескладні фрази.
До 3 років словниковий запас збільшується в 3- 4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляє всі звуки(крім сонорних л,р і шиплячих ш,ж,ч).
На 4 році життя словниковий запас складає 1.500 – 2.000 слів. Дитина може переказати казку, описати враження з прогулянки .Не біда, якщо малюк плутає закінчення і ставить неправильно наголос.
В кінці 5 року життя дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в словах.

ЧАС ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА.


Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.
Свистячі: С,З,Ц – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3 р. життя.
Шиплячі і сонорні : Ш,Ч,Ж,Л,Р, до кінця 5 р. життя.
Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно, чим довше малюк буде карта вити і шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.

ШАНОВНІ БАТЬКИ !


Для того, щоб попередити різноманітні недоліки у звуковикові необхідна велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують дитину в сім'ї, в ДНЗ.
1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.
2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.
3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудженість, слабкість нервової системи.
4. Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.
5. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.
6. Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.
7. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.
8. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.

ВІКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віз’являються перші слова.

Другий рік життя.
Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.
Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.
Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.
Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.
До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ

ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років

А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років

У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років

С, З, Ц

Від 4 до 5 років

Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років

Л, Р

/Files/images/animashki/7053.gif

Кiлькiсть переглядiв: 2563

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Вересень 2021 Наступна
ПВСЧПСН
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930