• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка керівника музичного

/Files/images/animashki/музрукГифка с Gifius.ru.gif

Дітям про вишиванку. Заняття до дня вишиванки https://m.youtube.com/watch?feature=share&v=s8sGJzWH6fw

Пісня «Україно моя вишиванко» https://www.youtube.com/watch?v=gDcshhDwoR8

Бабусина вишиванка https://youtu.be/KqJYo9ii9K0

Онлайн - заняття "Ніколи знову" https://youtu.be/fG75ufCEdBU

Симфонічна казка " Петрик і Вовк" С.С. Прокоф'єва https://www.youtube.com/watch?v=alvy2aB_6gw.

Високі і низькі звуки https://youtu.be/1lYKls2OmgI

Руки мити. Мульт-пісня, відео для дітей https://youtu.be/hPDdw1WGohc.

Музичне заняття для групи раннього віку https://youtu.be/Av5a2PNGLQc

Наша Україна - Дитячі пісні про Україну https://youtu.be/WHzkAnS3nDA

/Files/images/image1.jpeg

/Files/images/image2.jpeg

/Files/images/image0.jpeg

ПОРАДИ НА КОЖЕН ДЕНЬ ДЛЯ МУЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Звертайте увагу дітей на всі звуки із навколишнього середовища.

Давайте звукам характеристику: високий — низький, короткий — довгий, голосний — тихий, можна заспівати — не можна заспівати.

Дослухайтеся до звуків у тиші.

Виконуйте домашню роботу й одночасно співайте, іноді спілкуйтеся з дітьми розспівно, але завжди — виразно.

Під час поїздки в ліфті зображуйте голосом на звук «у» рух угору або вниз. За таким само принципом відтворюйте траєкторію польоту комах, птахів, літаків тощо.

Вмикайте класичну програмну музику під час поїздки в машині. Чи не найліпше підійдуть «Дитячі альбоми» різних авторів — Петра Чайковського, Володимира Ребікова, Клода Дебюссі [Claude Debussy), Віктора Косенка.

Звертайте увагу дітей на настрій музики та її характер.

Співайте колискові або вмикайте аудіозаписи повільної приємної музики під час того, як дитина засинає.

/Files/images/animashki/lineechka-60.gif

ОБЕРЕЖНО: ЗАХВОРЮВАННЯ ДИТЯЧИХ ГОЛОСОВИХ ЗВ′ЯЗОК

В дитячому садочку, дома, чи на дитячих святах (днях народження), на вулиці дуже часто просять дітей голосно відповідати, читати вірші, співати, щоб всім було чути! Але багато батьків та педагогів не розуміють, що потрібно запобігти щонайменшому перегріванню голосових зв’язок дітей, слідкувати, щоб режим дитячої розмови був помірним, заборонити дітям надто голосно викрикувати! Якнайскоріше заспокоїти дитину, коли вона плаче, або кричить.
Голосовий апарат – це частина нашого організму і за його станом необхідно стежити. Тому треба дотримуватися правил його гігієни та охорони, а саме:
уникати крику, тривалого мовленнєвого апарату;
не співати під час хвороби;
не співати на вулиці у холодну пору року;
обмежувати вживання гострих, солоних, занадто холодних та гарячих страв,категорично заборонити дітям вживання газових напоїв дітям дошкільного віку.
На голосову функцію дуже впливає хвилювання. Через те, батьки та педагоги повинні подбати про створення позитивного, психологічного клімату у сім’ї та колективі!

/Files/images/animashki/lineechka-60.gif

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.

Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!

Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?

Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.

У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.

Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!

Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.

В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.

Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!

Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.

/Files/images/animashki/lineechka-60.gif

МУЗИКА В ГОДИНИ ДОЗВІЛЛЯ

Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.
У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.
Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.
У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.
Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.
У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.

/Files/images/animashki/lineechka-60.gif

НАВЧАННЯ МУЗИЦІ

Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей. Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.

Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.

Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці. Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.

Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.

/Files/images/animashki/lineechka-60.gif

РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ДЛЯ МУЗКЕРІВНИКІВ

Дитина дошкільного віку - це маленька людина з відчуттям природного відкриття світу, з потре¬бою у новизні, тобто у творчості. Вона здатна тво¬рити яскраво й талановито, якщо будуть для цього сприятливі умови: дорослі прихильно ставитимуть¬ся до найнеймовірніших версій і форм прояву її фантазії. Щоб підтримати дітей у їхніх природних творчих прагненнях і проявах, треба вміти запро¬понувати їм такий матеріал, з яким вони зможуть творити й фантазувати. Одним із таких матеріалів може бути музика.

Для цього педагог має знати:

♦ види дитячого музичного фантазування;

♦ етапи розвитку творчої активності дітей.

Педагог повинен уміти:

♦ уникати прямого повідомлення необхідних знань, створювати ситуації, які спонукають ди¬тину шукати відповіді на запитання, способи діяльності;

♦ розвивати нестандартне мислення, руйнувати стереотипи.

Зазвичай причиною непопулярності у дітей му¬зичної діяльності виступає репродуктивний харак¬тер подання їм знань, формування умінь і навичок. Коли педагог прямо навчає дитину слухання, му¬зичної грамоти, співу, тобто дає їй певні музичні стандарти, формули, вона лише відтворює почуте, побачене. Суто професійний і репро¬дуктивний характер навчання музики аж ніяк не спонукає до прояву природності, самобутності.
Відтак помітно знижується природна творча активність дітей, занурених у вже готовий світ музичних явищ, правил, норм, оцінок, переживань.
Розвиткові дитячої творчості за допомогою музики сприяє імпровізація. Вона дає змогу імітувати природність і непередбачуваність самого життя. Імпровізація може застосовуватись у двох напрямах фантазування. Це можуть бути: імпровізація з музичними звуками та імпровізація під музику. В імпровізації з музичними звуками виділяють такі види фантазування: тембральне, ритмічне та мелодійне. В імпровізації під музику виділяють графічний і пластичний види музичного фантазування.
Подібні фантазування можна організвувати окремо з кожного виду музичної імпровізації або з кількох водночас залежно від розвязуваного завдання. Робота проводиться постійно на будь- якому занятті або поза заняттями по 3-5 хвилин. Можна по-різному називати такий вид діяльності : хвилинки фантазування або пластична розминка. Головне - визначити мету, яку можна реалізувати в тому чи іншому разі.
Дитина проходить три етапи у розвитку своєї творчої активності.
На першому етапі, спираючись на емпіричний досвід, а також інтуїтивно дотримуючися соціальних законів і настанов педагога, вона ознайомлюється зі способами фантазування (пошуково-наслідувальний спосіб засвоєння).
На другому етапі дитина осягає способи фантазування у співтворчості з тими, хто її оточує, а також у процесі індивідуального самовираження (пошуково-евристичний спосіб засвоєння).
На третьому етапі опановує способи фантазу¬вання, які допомагають їй самостійно створюва¬ти уявну дійсність за допомогою музичних звуків (пошуково-креативний спосіб засвоєння).
Завдання педагога - зруйнувати стереотипи, що вже склалися, зберегти природну здатність дитини до активності та, спираючись на музичні стандарти, допомогти нові їй осягнути нові способи творчої діяльності з музичним матеріалом.

/Files/images/animashki/lineechka-60.gif

ІМПРОВІЗАЦІЯ З МУЗИЧНИМИ ЗВУКАМИ

1. Темброве фантазування

Звуконаслідування найближче дітям дошкільного віку, тож саме з нього й слід розпочинати тембро¬ве фантазування. Нехай дитина придумує і виконує за допомогою голосу музично-шумові картинки до будь-яких сюжетів, близьких і зрозумілих їй. Напри¬клад: "Пташиний двір", "Ми в лісі", "Відпочиваємо біля моря", "Ми в зоопарку" і т.д.
Тембровому збагаченню звуконаслідування до¬помагають спостереження за тваринами і птахами: слухання й відтворення цвірінькання горобців, гуління голубів, криків чайок, квакання жаб, дзижчан¬ня джмелів, писку комарів, шуму машин та ін.
Опанувавши способи звуконаслідування тварин і птахів, можна переходити до зображення голо¬сом звуків, що їх видають навколишні предмети, до відтворення різних побутових звуків: як тече вода з крана, риплять двері, шелестять сторінки книги, дзенькає посуд тощо. А вже потім малі озвучують вигаданих ними персонажів: мову мешканців інших планет, старого корча, сонячного зайчика тощо.
Світ звуків навколо нескінченний, уявні образи - завжди унікальні й неповторні, й можливості голо¬су також необмежені. І це дитина може зрозуміти тоді, коли сама пройде шумову і звукову "школу", що поліпшить її слух, виразність тембру голосу у співі та мовленні.

2. Ритмічне фантазування

Відчути ритмічність навколишнього світу дити¬на здатна лише отримуючи м'язові відчуття, тому ритмічне фантазування має злитися з пластичним. Відповідну роботу доцільно розпочинати з фантазування на тему власного імені кожного. Наприклад: ритм імені можна озвучити однаковим за кількістю складів плесканням у долоні, з довшим звуком на ударному складі або з коротшим звуком - на
Ускладнення - придумати комусь (за бажанням) ритмічне ім'я, враховуючи його характер. Спочатку діти гуртом обговорюють характер обраної дитини, проте лише з позитивного боку. Скажімо, про занадто актив¬ного краще сказати, що він упевнений, напо¬легливий. Далі діти придумують певний ритм і за мить подають варіанти його ритмічних імен. Ритм імені, визнаний найкращим, ви¬конується всіма виразно й музично.
Можна також запропонувати малятам добирати ритм до різних фраз та віршованих рядків, заздалегідь обговоривши з дітьми характер, настрій, зміст, образи та їхній роз¬виток. Можливі й зупинки - паузи - та інші особливості вірша.
Ритмічним фантазування можуть бути "ритми-діалоги", де дитина має продовжити виконаний педагогом ритмічний мотив, "підхо¬пити" перше або завершальне відбиття, проплескавши почутий ритм і створити власний мотив; або придумати "розмову рук" у парі з педагогом чи однолітком. При цьому важливо, щоб діти відчували спільність ритмічної пульсації, розуміли, що кожний створений ними ритмічний уривок є частиною загальної ритмічної картини. Надалі різноманітні "ритми-діалоги" можна виконувати на шумо¬вих та ударних дитячих музичних інструментах.
Оскільки центр відчуття ритму міститься в лівій, "логічній", півкулі, то завдяки ритмічному фантазу¬ванню розвивається розумова активність дітей.

3.Мелодійне фантазування

Мелодійне фантазування - найбільш музичне, тому й найскладніше для дітей. Це, передусім, спів. Дітям пропонують придумати мелодійне ві¬тання або прощання, наприклад, часто й ритмічно повторюючи слова: "Добрий ранок", "Привіт, при¬віт, усім привіт", "Здрастуйте, діти". Ускладнення - придумати варіанти наспіву колисанки, закличного звучання труби, святкового дзвону і т.д.
Власне фантазуванням стануть мелодії, придума¬ні дітьми до різних образів із використанням різно¬манітних штрихів: тембру голосу, сили звука, темпу мелодії. Уявлюваними можуть бути: тварини, люди, явища. Водночас образ обов'язково обговорюється, і мелодія придумується відповідно до його характеру, зовнішнього вигляду, стану, розвитку. Наприклад, заєць - мелодія жвава, уривчаста, звуки короткі, ритм чіткий; дівчинка сміється - мелодія бадьоро ллється на високих звуках; поривчастий вітер - мелодія по¬чинається з низьких звуків і, пришвидшуючися, під¬німається до високих, звучить голосно, уривчасто.
Спочатку діти імпровізують лише голосом без жодного музичного інструмента. Вже згодом, щоб прикрасити мелодію, підіграють на чомусь на власний вибір. Ускладнення - імпровізації-розповіді ді¬тей про себе, про свого друга, про те, як провели вихідні абощо.
Музичне фантазування може бути найрізноманіт¬нішим. Якщо таку роботу проводити систематично, залучаючи дітей до творчості і співтворчості, ре¬зультати будуть досить високі. Діти складатимуть коротенькі мелодії, охоче й виразно виконувати¬муть їх голосом та на інструменті.

/Files/images/animashki/lineechka-60.gif

ІМПРОВІЗАЦІЯ ПІД МУЗИКУ

1. Графічне фантазування

Несвідомі процеси, які відбуваються під впливом навколишніх звуків, мовлення, не керуються люди¬ною, але їх можна виразити графічно. Слухаючи ко¬гось по телефону або лекцію, ми мимоволі починає¬мо щось креслити, тобто графічно передаємо наше неусвідомлене ставлення до отримуваної інформації. Те ж саме може відбуватися під впливом музики.
"Спонтанне малювання під музику". Дітям пропонують малювати все, що завгодно у час, коли звучить музика. Дають їм для цього олівці, фарби, крейду тощо. Музичний фрагмент має бути яскра¬вий, емоційно багатий, але не гучний, не надто швидкий (не більше 60-65 ударів за хвилину), а та¬кож нетривалий - 2-4 хвилини, якщо діти малюва¬тимуть по завершенні музики, і 7-10 хвилин, якщо малюватимуть під неї.
На завершення нехай усі висловляться. Може, хтось розповість якусь історію, а можливо, це бу¬дуть своєрідні одкровення, породжені несподівани¬ми почуттями. Наприкінці бажано повідомити дітям, як називається твір і хто його написав. Рекомендо¬вані музичні твори: "Прелюдія № 8" Й. С. Баха, "Пре¬людія № 4" Ф.Шопена, "Баркарола" П.Чайковсь-кого, "Пастораль" Ж. Бізе, "Лебідь" К. Сен-Санса, "Сентиментальний вальс" П. Чайковського.

2. Пластичне фантазування

Чим молодша дитина, тим природніші, пластичніші її рухи. Мимовільна реакція на випадкові або постійні жести, міміку, рухи дорослих викликає у неї появу рухо¬вих стереотипів. Відтак пластичне фантазування відновлює природ¬ну тілесну гнучкість та виразність. Вправи під музику варто розпо¬чинати з рухів усього тіла, корпу¬са, ніг, рук, голови. Рухова амп¬літуда має бути велика та повна, щоб працював кожний суглоб. Це створює у дитини відчуття краси, гнучкості, виразності, пластичнос¬ті свого тіла. Можливі, скажімо, такі варіанти рухів рук: до себе, від себе, в сторони, вгору, вниз, назад, хвилеподібно, гвинто¬подібно, з легкими вигинами в суглобах, як це роблять танцівниці.
Такими ж різноманітними можуть рухи для ніг: повіль¬ні присідання, розведення ніг у сторони, виразні рухи на паль¬цях, пружинні кроки тощо; для корпуса: повороти, "закрутка" тулуба, підняття плечей, рухи в талії, прогинання назад, уперед, в сторони, розтягання бічних м'язів тулуба тощо.
Різним рухам, позам, жестам знадобляться образні назви. Наприклад, долоні, повернені до¬середини, заведені назад руки, витягнута шия і розслаблений корпус є позою, яку можна назвати "Добрий пінгвін". Цей етюд добре виконуєть¬ся під "Вальс-жарт" Д. Шостаковича.
Після виконання крупних рухів доцільно запро¬понувати дітям вправи на розминку дрібної муску¬латури. Це може бути пальчиковий пантомімічний "театр", де діти розігруватимуть коротенькі сценки без звуку. Таким сценкам можна дати назви: швидкі рухи пальців - "Пурхання метеликів'1; обертання передпліччями з нерухомими ліктьовими суглобами - "Кумедний Арлекін", хапальні рухи пальців ніг - "Курка на сідалі".
Певним етапом роботи стане імпровізаційний тіньовий театр. Тут потрібні ширма з білої тканини (або двоє тримають простирадло), за якою встановлюють досить яскраву лампу. Діти-виконавці по черзі імпро¬візують рухами під музику у просторі між тканиною і лампою, показуючи свою "виставу" глядачам, Музич¬ним тлом можуть слугувати "Скороминущості", "Сарказми" С. Прокоф'єва або прелюдії Д. Шостаковича.
За умови систематичної роботи вдало розігрува¬тимуться дітьми за допомогою рухових імпровіза¬цій музичні твори Р. Щедріна "Пустотливі частівки", С. Прокоф'єва "Казочка", окремі п'єси К. Сен-Санса з "Карнавалу тварин", П. Мусоргсько з «Картинок з виставки»

/Files/images/animashki/animaciya21.gif

Кiлькiсть переглядiв: 1312

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Вересень 2021 Наступна
ПВСЧПСН
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930